У суботу, 21 вересня, у рідне місто востаннє повернувся "на щиті" 44-річний рожищанин Вячеслав Олександрович Лукаш.
Вогнеметник взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту 42-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України Вячеслав Лукаш загинув 17 вересня 2024 року під час мінометного обстрілу противника поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області.
Останній шлях захисника України розпочався від рідного дому, де Героя зустрічали найближчі та найрідніші люди, друзі, однокласники сусіди.
Пізніше траурний кортеж прибув у центр міста, до символічного місця вшанування українських патріотів. Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида.
"Сьогодні ми прощаємося з нашим Героєм Вячеславом Лукашем. Героєм, бо не злякався, став на захист України, на захист кожної нашої родини і віддав у цій нелегкій та жорстокій боротьбі з ворогом своє життя. Просимо у молитві Царства Небесного загиблому захиснику, вклоняємо голови перед його жертовністю і висловлюємо щирі співчуття родині полеглого", - звернувся до присутніх Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук.
А він і справді не злякався. Вячеслав Лукаш вперше став на захист рідної землі ще під час так званої АТО. А з початком повномасштабного вторгнення з першого дня взяв до рук зброю, і це був справжній виважений чоловічий вчинок.
Під тужливу мелодію військового оркестру тіло провадили до храму Архістратига Михаїла, де відспівали Героя.
А далі - остання земна дорога вулицями рідного міста до місця спочинку на Алеї Слави міського кладовища.
І знову спільна молитва за душу невинно вбитого захисника України Вячеслава Лукаша, сльози та ридання і гучне: "Героям слава!"
Останні почесті солдату Вячеславу Лукашу віддали військові трикратним салютом. А синьо-жовтий стяг, яким була вкрита домовина Героя, військові передали зі словами вдячності за сина-патріота матері загиблого.
Ще один стяг вільної та незалежної України замайорів на Алеї Слави. Стяг, омитий кров'ю вірного сина української землі, мужнього і незламного, життя якого забрала жорстока війна.
Немає прощення російським окупантам за горе, яке вони принесли, ступаючи своїм кривавим кроком на нашу землю.
Честь і слава загиблому Герою Вячеславу Лукашу!
Герої не вмирають!